Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – пісня колискова.

Мова – матері уста.

І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

ХРЕЩЕННЯ (Водохрещі, Водохреща, Ордань, Ардан, Йордан) – народний варіант християнського свята Богоявлення. 
Відзначалося 6 січня за ст. ст. і знаменувало собою закінчення дванадцятиденного періоду святок. Xрещення увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов'язані з водою. 
Вечір напередодні хрещення (друга кутя, голодний Свят-вечір, голодна кутя) немовби повторював обряд багатої куті, але в дещо скороченому вигляді. Весь день дотримувалися суворого посту. Надвечір ішли до церкви, де відбувалася святкова служба, що завершувалась освяченням води. 
Принісши в глечику або пляшці свячену воду додому, господар кропив нею всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, сільськогосподарський реманент, свійських тварин. Аби залякати нечисту силу, було прийнято курити ладан чи пахуче зілля, малювати крейдою або олівцем хрести на хатньому начинні, дверях, господарських будівлях. Гуцули ж розпускали вівсяний сніп, занесений в хату ще на початку святок. З нього робили перевесла, якими господар обв'язував кожне фруктове дерево в садку, аби родили так рясно, як овес. Після виконання деяких ритуалів різдвяного Свят-вечора та після урочистої трапези проганяли кутю – тобто виходили з хати і зчиняли галас, б'ючи макогоном або поліном по парканах, пустих цебрах тощо. Саме свято хрещення відбувалося на річці або біля струмка; в місцевостях, бідних на воду, збиралися коло криниці. Напередодні на льоду річки вирубували великий хрест, пробивали ополонки, з льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, які нерідко обливали буряковим квасом. Кульмінаційний момент свята – занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалася освяченою. Цей акт у багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць та запуском голубів. Освяченій воді приписувались чудодійні властивості. Її давали зуроченим дітям, людям, що помирали, хворим тваринам, особливо цінували її пасічники. До крижаної купелі вдавалися хворі, а іноді й ряджені щедрувальники, змиваючи в такий спосіб "скверну бісівських масок". За давньою традицією на хрещення в селах і містах України (особливо Лівобережної) влаштовувались катання на святково прикрашених конях та кулачні бої.

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців

Напередодні Водохреща — 18 січня за новим стилем — святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:
Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!
В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині «Голодна кутя» святкується як Щедрий Вечір. Знову, як і на Свят-вечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує:
«Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Бог назначив вік!»
Перед вечерею батько «клячить» — стає на коліна перед образами і молиться Богові; за ним молиться і вся родина. Помолившись, батько сам сідає до столу і запрошує сідати всіх у хаті присутніх — як це було і на Свят-Вечір.
Дівчата в цей вечір ворожать: збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками — «де пес забреше, туди заміж піду!»
В цей вечір у Галичині діти щедрують. 
На Щедрий Вечір, так само, як і на Свят-Вечір, за старим народнім віруванням «тварини людською мовою говорять», але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.

Щедрий вечір, добрий вечір...

Українці двічі святкують Новий рік: 1 січня — за новим стилем, і 14 січня — за старим.
Старий Новий рік — це Новий рік, який святкували раніше за юліанським календарем. Як і сьогодні, Старий Новий рік у ті часи відзначали з 31 грудня на 1 січня, але після встановлення нового літочислення дата святкування зрушилася на північ із 13 до 14 січня. Після переходу на “новий стиль” Старий Новий рік продовжують святкувати і сьогодні.
В Україні традиція відзначати Старий Новий рік, крім збереження традицій, пов’язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Меланки, а 14 січня — Василів день. До того ж, сучасний Новий рік випадає на різдвяний піст, а Старий Новий рік — уже ні.
Вечір напередодні Старого Нового року збігся з українським народним святом Меланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода спадає на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистості і погостювати. У народі це свято так і називається — гостини Меланки.

Традиції святкування Різдва Христового

Свято Різдва - найкрасивіше зимове свято. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі хору. Звуки дитячих голосів, що славословлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею.
Яка ж історія цього свята?
Згідно з переказами Євангелія, Мати Ісуса Христа Марія та її чоловік - обручник Йосиф жили в Назареті, а до Вифлеєма прийшли, виконуючи повеління імператора Августа з'явитися всьому населенню на перепис за місцем свого походження. Оскільки на той перепис населення Римської імперії у Вифлеєм зібралося дуже багато людей, Марія та Йосиф не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди, зазвичай, ховалися чабани зі своєю худобою. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам на полі, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися Немовляті. На небі у тій порі сяяла дуже яскрава "Вифлеємська" зірка й, орієнтуючись на неї, до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли три мудреці зі Сходу й принесли Йому подарунки: золото, ладан і смирно. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Святвечір. Традиції та обряди

Куті смачної,
Коляди гучної,
Щасливого Різдва
І на весь Рік добра!

Сьогодні Україна і весь православний світ, який живе за Юліанським календарем, матимуть Святвечір, або Багату кутю. Цього дня завершується Пилипівський, або Різдвяний піст. Його останній день називається Святим вечором, або Багатою кутею.

У цей день люди намагаються не їсти до сходу першої зірки. Потім починається святкова вечеря. Із Святвечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Першою куштують кутю. Потім їдять усе інше, запиваючи узваром.

Кутю традиційно виготовляли з пшеничних або ячмінних зерен (а на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски. 

З Новим роком!!!

Останній день року

Новий рік - одне з найстародавніших свят на Землі. Само собою зрозуміло, що і його традиції сягають корінням в далеке минуле. Більше того, за багато століть основні традиції зустрічі Нового року майже не змінилися. По суті, ми відзначаємо це свято точно так само, як його відзначали в Англії, Франції та Німеччини 16 століття, в Петровську епоху на Русі і за часів СРСР.
Головні традиції зустрічі Нового року:
Незмінний атрибут свята - ялинка, адже дерева уособлюють собою зв'язок людини з природою і Вищими силами і є символом оновлення. За сформованою традицією, ялинку прикрашають яскравими іграшками та солодощами за два тижні до настання Нового року. Стоятиме  ялиночка аж до Водохреща. Раніше її розібрати і викинути - відвернути від будинку багатство і успіх.

Рекомендації МОН щодо заходів із відзначення Дня захисника України

Із метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ “Про День захисника України” від 14.10.2014 року № 806,встановивши День захисника України – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня. Джерело:

английский: Christ is Risen!

белорусский: Хрыстос уваскрос!

украинский: Христос воскрес!

немецкий: Christus ist auferstanden!

французский: Le Christ est ressuscité!

испанский: ¡Cristo ha resucitado!

итальянский: Cristo è risorto!

греческий: Χριστος Aνεστη!

болгарский: Христос возкресе!

сербский: Христос Васкрсе!

хорватский: Hristos voskrese!

македонский: Христос воскресна!

словенский: Kristus je vstal!

чешский: Kristus vstal z mrtvých!

словацкий: Christos vstal z mŕtvych!

албанский: Krishti u ngjall!

грузинский: ქრისტე აღსდგა!

румынский: Hristos a înviat!

польский: Chrystus Zmartwychwstał!

венгерский: Krisztus feltámadt!

эстонский: Kristus on surnuist ülestõusnud!

литовский: Kristus prisikėlė!

латышский: Kristus Augšāmcēlies!

финский: Kristus nousi kuolleista!

шведский: Kristus är uppstånden!

ирландский: Tá Críost éirithe!

датский: Kristus er opstanden!