МИКОЛА КОСТОМАРОВ

19 квітня - 130 річниця смерті

Iсторик, письменник, лiтературознавець i  критик,  фольклорист,  видавець, полiтичний i громадський дiяч. Костомаров  був  одним  з  найближчих друзiв, побратимiв   Т. Шевченка, з яким познайомився весною 1846  року  в Києвi. Вiн був засновником Кирило-Мефодiïвського братства, автором програмних документiв цiєï органiзацiï,  одним  з органiзаторiв  i видавцiв журналу "Основа". Створив бiльш як 200 праць з  iсторiï  Украïни. Головна   тематика   його   художнiх    творiв -  украïнський народ, героïчнi сторiнки його боротьби за волю.
           Визначне мiсце в украïнськiй лiтературi початку XIX  ст.  посiдають драма       "Сава Чалий" i трагедiя "Переяславська нiч". У прозових історичних  творах широко  зображено   життя   й   побут украïнського народу рiзних епох вiд часiв Козаччини до  остаточного поневолення Украïни Московщиною. 

           Перу М. Костомарова належить одна з перших лiтературознавчих праць "Обзор сочинений" (1842),   у   якiй   вiн   проголосив,   що украïнська мова не  є  нарiччям росiйськоï,  що вона самобутня, багата.            

           Упродовж усього  життя вчений послiдовно боровся за права украïнськоï мови, виступав проти царськоï заборони,  шовiнiстичних цькувань  i  принижень.  У статтi "Две русские народности" показав вiдмiннiсть  украïнського  нацiонального характеру вiд росiйського.