Промова О. Заячківського від імені "німого сільського люду" була такою: "Щира охота — мовив виступаючий — пізнати чесних русинів львівських і докинути дрібненьку лепту до просвіти народу привела мене до Львова. Завізвали ви, панове і село на нинішні збори, тож і з села прийміть ласкаво голос хоть не учений, а щирий. Не загадав я відзиватися від стану духовного, до котрого й я належу, — за той можу лише сказати словами євангельськими: "сам возраст имат, сам о себі да глаголет", — але маю вам донести два слова від того, що так скажу, німого сільського народу, від котрого представителів не бачу на тім зборі. Одно слово є слово подяки для вас, панове, що в так краснім числі зібралися радити о єго просвіті".
Першим головою "Просвіти" було обрано молодого ще то- ді професора А. Вахнянина (1868—1870 рр.). Другим головою "Просвіти" був Ю. Лаврівський (1870—1873 рр.). Наступним головою товариства "Просвіта" був В. Федорович — власник маєтності Вікно поблизу Грималова, який певний час фінансував "Просвіту". Згодом, у 1877 р. головою "Просвіти" було обрано професора університету директора О. Огоновського, котрий перебував на цій посаді до смерті у 1894 р. Під його проводом "Просвіта" розвинулась так, що своїми філіями і читальнями охопила майже увесь край, а її видання поширювалися серед широкого народного загалу. В цілому, робота "Просвіти" була не легка, адже вона боролась не лише з неосвіченістю народу, а й зі зневірою та лукавством старої галицької інтелігенції.
Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
Немає коментарів:
Дописати коментар