Неук, мерзавець і дельфін

Павло Тичина — найвідоміший український поет 20-х років, ба більше — всього ХХ століття. Ніхто з письменників не породив стільки пародій на свої твори і стільки анекдотів про своє життя. Пародії складав народ, анекдоти — колеги по перу.

І це при тому, що у Тичини було аж два персональні іміджмейкери — партія і дружина. Партія, котра «веде», ще на початку 1930-х призначила Тичину народним поетом. Переляканий, зате обмилуваний владою Тичина прожив цілком мирне життя: він не писав нічого крамольного і навіть не прийняв десталінізацію, його твори щороку виходили десятитисячними тиражами, його вивчали у школах і вишах, за популярністю з ним міг зрівнятися хіба Корнійчук, але той був драматург, а не поет. Детальніше: