Панас Якович Рудченко.

13 травня 1849 року у місті Миргороді, що на Полтавщині в сімї бухгалтера повітового казначейства зявився на світ молодший син — майбутній відомий письменник — Панас Якович Рудченко.

Наші сльози гіркі перелили ми в сумні приповістки,
Наші муки нелюдські зв’язали із муками миру,
Коли ми й помилялися в чому — помилялися чесно,
За душею не скрили нічого, про що думали й знали.

Панас Мирний

З появою романів і повістей Панаса Мирного в українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів, із істинністю народного мислення, з незвичайно багатим емоційним світом простих людей.

Олесь Гончар

«Кажуть, краще б було, якби всі люди говорили однією мовою, не треба б було затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам, а той час краще б було затратити на що-небудь більш корисніше задля людей. Чудні то бажання! Це все однаково як сказати,— як добре б було, якби всі люди їли однакову їжу, носили однакову одежу… Дехто, забуваючи, що наша мова — та ж і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що ми думаємо-гадаємо, і того, що ми зовемо духом або душею».

Так на початку нашого століття роздумував про мову рідного народу, про вороже ставлення одвертих і прихованих шовіністів до національної самобутності українців наш великий майстер художнього слова, відомий читачам під ім’ям Панас Мирний.
Визначаючи неповторність індивідуального стилю автора численних оповідань, повістей, романів, Михайло Коцюбинський вказував на наявність у них широкого та вільного розмаху думки — «власне те, чого не стає мало не всім нашим белетристам».

«Моє невеличке серце ще змалку пестила любов до тебе, мій обездолений краю»